У ці березневі дні в школі пройшов Шевченківський тиждень, що увінчався проведенням  свята  «Хай вічно сяє Шевченкова весна».  Адже нас  просто не існує без Кобзаря. Шевченко — це Україна, Україна — це Шевченко.  Він став національним кодом, національним паролем. Україна — його Голгофа, воля — і його хрест. Він розіп'ятий був за Україну й воскрес через неї.

     Сьогодні ми,  вшановуючи пам'ять про великого Кобзаря,  не забули пом'янути його «незлим, тихим словом». Вели свято Наталі Іванцова та Богдан Мухортов. П’ятикласники вправно виконували ролі чумаків, малого Тарасика, Оксанки, семикласники  ніжно проспівали «Садок вишневий коло хати», а восьмикласники усіх зачарували сценічною майстерністю, інсценізувавши уривок із драми «Назар Стодоля». Пізнавальним був і перегляд  відеофільму «Полтавські дороги Кобзаря». Свято закінчилося виконанням пісні «Думи мої…»